Для чого потрібні мікродобрива.

Останнім часом вчені всього світу зійшлися на думці, що внесення мікродобрив – це необхідний захід для поліпшення якості грунту, а в наслідок і підвищення врожайності та якості продукту.

Дослідження по біогеохімії та агрохімії мікроелементів проводяться практично у всіх країнах світу: Індії, Швеції, Англії, Франції, Канаді, Німеччині, Польщі, Болгарії, Чехословаччини та ін. У великих кількостях мікродобрива застосовуються в США, Німеччині, Австрії та інших країнах.

Інтерес до цього виду добрив викликаний тим, що через перенасичення грунту висококонцентрованими хімічними і мінеральними добривами, з’являється дефіцит мікроелементів. В результаті погоні за збільшенням врожайності із застосуванням високого рівня хімізації в технології вирощування, культури забирають з грунту практично всі хімічні елементи, що призводить до нестачі в грунті макро. і мікроелементів.

Існує безліч культур, під які неможна вносити мінеральні добрива, так як виникає дефіцит таких елементів, як бор, цинк, молібден, марганець.

На сьогоднішній день виробниками добрив випускається безліч комплексних мікродобрив, але іноді необхідно вносити якийсь певний, чи кілька мікроелементів.

Борні добрива проявляють більшу ефективність на дерново-підзолистих вапнованих грунтах. Відзначається, що від застосування борних добрив на різних типах грунтів отримана прибавка врожаю картоплі на 5-14%, зеленої маси кукурудзи і зерна пшениці – на 6,4-8,2%, кормових бобів – 8,5-18,1%, кормових буряків – на 12%, білокачанної капусти – на 5%. Інші автори відзначають високу чуйність люцерни, горохово-вівсяної суміші, цукрових буряків, гороху, ячменю, багаторічних трав, бобових культур, моркви і салату на внесення борних добрив. При нестачі бору, у рослин може призупинитися розвиток, з’являється гниль, нові листя не з’являються. На одну сотку зазвичай вносять 3-15 м бору.

Мідні мікродобрива особливо ефективні на торф’яних і болотних грунтах. Вони необхідні для нормального протікання процесів асиміляції і синтезу білків. При недстатку міді, листя культур стають безбарвними і спостерігається їх скручування. Мідним купоросом обприскують рослини розчином в консистенції від 500гр, до 1кг на сотку.

Марганцеві добрива найбільш ефективні під цукровий буряк, пшеницю, картоплю, овочеві та інші культури, головним чином, на грунтах з нейтральною і слаболужною реакцією, на карбонатних чорноземах, каштанових грунтах, сероземах і вапнованих дерново-підзолистих грунтах з низьким вмістом рухомого марганцю. Візуально недолік марганцю можна помітити по пожовтіння листя і появи на них смуг.

Зміст молібдену в грунті повинно бути 0.2-10мг на 1кг ґрунту. Найбільше від нестачі цього елемента в грунті страждають бобові культури. Молібденові мікродобрива вносяться під час обробітку грунту або при посіві.

Для нормального розвитку озимих культур необхідна велика кількість калію, фосфору й азоту. Соняшник дуже погано реагує на недолік бору і виносить з ґрунту величезна кількість калію. Тому достатню кількість цих елементів продуктивно позначиться на врожайності. Калій найкраще вносити в фазу 4-5 пар справжніх листків, а бор (бажано органічний), в той час, коли рослина викидає кошик. Таке позакореневе підживлення забезпечить хороший налив насіння.

Для підживлення кукурудзи дуже корисно, в фазі 3-4 листків, застосовувати азот з додаванням цинку, це істотно підвищить врожайність та якість зерна.

Підживлення сої бором і молібденом краще здійснювати в фазі трьох тройчастих листків.

Вносити мікродобрива можна за допомогою протруювання. При такому методі у рослин краще розвивається коренева система, вона глибше проникає в грунт, що дозволяє краще переносити посуху. Так само забезпечується висока дружність сходів.

Листову підгодівлю рекомендується застосовувати при виникненні стресових умов, а так само в критичні фази розвитку.

Агрономи рекомендують застосовувати мікродобрива в бакових сумішах з фунгіцидами та інсектицидами, так як вони посилюють дію цих препаратів.